A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Гладківський старостинський округ
Голопристанської міської ради

Мишоподібні гризуни вороги посівів сільськогосподарських культур.

Дата: 08.10.2021 14:38
Кількість переглядів: 66

Мишоподібні гризуни вороги посівів сільськогосподарських культур

Значне місце серед всіх різноманітних шкідників займають мишоподібні гризуни. Як і всі решта представників тваринного світу, мишоподібні гризуни, відіграють важливу роль у природних екологічних системах. Найбільшої шкоди наносять мишоподібні гризуни сільськогосподарській галузі, завдають значних збитків аграрному виробництву та є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин. Шкоди в особливо великих масштабах завдають гризуни у кліматичних зонах із підвищеною температурою повітря.

 Найпоширеніші та найнебезпечніші в посівах – сірі полівки (звичайна і гуртова). Також зустрічаються курганчикова та польова миша. Шкодочинність полівок дуже висока. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють на посівах «плішини». На окремих полях втрати зерна озимої пшениці можуть досягати 35–40%.  У роки масового розмноження мишоподібних гризунів виникає потреба у пересіванні пошкоджених масивів.

Ще раз нагадуємо, що мишоподібні гризуни є надзвичайно ненажерливими. Наприклад, доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає до 30-40 г соковитого корму. Гуртова полівка за добу з’їдає таку кількість їжі, яка майже в 1,5 рази перевищує її власну вагу. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави. Потрібно пам’ятати і про високу плодючість гризунів, що дає їм можливість  швидко відновити свою чисельність. Самки сірої полівки приносять за один послід в середньому 5-7, іноді до 12 мишенят, які здатні давати потомство уже через 20-30 діб після народження, а в гуртової – через 50 – 60 днів після народження.

Одна самка може давати до 88 особин на рік.

Також мишоподібні гризуни мають здатність до міграції на відстані від  3 до 5 км, віддаючи перевагу полям з добре розвиненим густим травостоєм.

До захисту посівів озимих зернових культур проти мишей приступають за наявності 3-5 жилих колоній на 1 га, або 50-100 жилих нір на 1 га,  використовуючи біологічні препарати та  родентициди дозволені до використання в Україні, згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів».

 Після проведених захисних заходів необхідно  проводити визначення біологічної ефективності, і в разі збереження чисельності мишоподібних гризунів вище ЕПШ проводити повторні обробки. Багаторазове використання принади з одною діючою речовиною сприяє формуванню у гризунів резистентності, тому потрібно  чергувати  родентициди.

 Слід пам’ятати, що застосування навіть найефективнішого хімічного засобу не врятує від повторного заселення мишоподібними гризунами. Тому моніторинг за розвитком мишоподібних гризунів слід проводити постійно.         Під час проведення захисних заходів від мишоподібних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

м

Мишоподібні гризуни вороги посівів сільськогосподарських культур

Значне місце серед всіх різноманітних шкідників займають мишоподібні гризуни. Як і всі решта представників тваринного світу, мишоподібні гризуни, відіграють важливу роль у природних екологічних системах. Найбільшої шкоди наносять мишоподібні гризуни сільськогосподарській галузі, завдають значних збитків аграрному виробництву та є переносниками хвороб, небезпечних для людей та свійських тварин. Шкоди в особливо великих масштабах завдають гризуни у кліматичних зонах із підвищеною температурою повітря.

 Найпоширеніші та найнебезпечніші в посівах – сірі полівки (звичайна і гуртова). Також зустрічаються курганчикова та польова миша. Шкодочинність полівок дуже висока. Харчуючись сходами пшениці, полівки утворюють на посівах «плішини». На окремих полях втрати зерна озимої пшениці можуть досягати 35–40%.  У роки масового розмноження мишоподібних гризунів виникає потреба у пересіванні пошкоджених масивів.

Ще раз нагадуємо, що мишоподібні гризуни є надзвичайно ненажерливими. Наприклад, доросла звичайна полівка протягом доби з’їдає до 30-40 г соковитого корму. Гуртова полівка за добу з’їдає таку кількість їжі, яка майже в 1,5 рази перевищує її власну вагу. Найціннішими кормовими рослинами для мишей є озима пшениця і багаторічні бобові трави. Потрібно пам’ятати і про високу плодючість гризунів, що дає їм можливість  швидко відновити свою чисельність. Самки сірої полівки приносять за один послід в середньому 5-7, іноді до 12 мишенят, які здатні давати потомство уже через 20-30 діб після народження, а в гуртової – через 50 – 60 днів після народження.

Одна самка може давати до 88 особин на рік.

Також мишоподібні гризуни мають здатність до міграції на відстані від  3 до 5 км, віддаючи перевагу полям з добре розвиненим густим травостоєм.

До захисту посівів озимих зернових культур проти мишей приступають за наявності 3-5 жилих колоній на 1 га, або 50-100 жилих нір на 1 га,  використовуючи біологічні препарати та  родентициди дозволені до використання в Україні, згідно «Переліку пестицидів та агрохімікатів».

 Після проведених захисних заходів необхідно  проводити визначення біологічної ефективності, і в разі збереження чисельності мишоподібних гризунів вище ЕПШ проводити повторні обробки. Багаторазове використання принади з одною діючою речовиною сприяє формуванню у гризунів резистентності, тому потрібно  чергувати  родентициди.

 Слід пам’ятати, що застосування навіть найефективнішого хімічного засобу не врятує від повторного заселення мишоподібними гризунами. Тому моніторинг за розвитком мишоподібних гризунів слід проводити постійно.         Під час проведення захисних заходів від мишоподібних гризунів слід дотримуватись загальноприйнятих державних санітарних правил ДСП 8.8.1 та правил особистої гігієни.

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора