Інформація щодо Амброзії полинолистої
Поява амброзії полинолистої на території України створила одну із гострих екологічних проблем сучасності.
Амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia L.) – вид отруйних трав’янистих рослин із родини Айстрових (Asteraceae). Походить з Північної Америки, звідки поширилась майже по всьому світу. По зовнішньому вигляду нагадує полин звичайний. Стебло прямостояче, розгалужене, опушене короткими волосками. Висота стебла й розміри надземних органів сильно варіюють. При густому травостої, на сухих схилах і бідних ґрунтах рослини ледь досягають 10-15 см; на родючих ґрунтах, за достатнього зволоження, і рідкого травостою, окремі рослини досягають 2-2,5 м висоти.
Сходи з’являються наприкінці березня – в травні, цвіте з середини липня до жовтня, плодоносить у вересні – листопаді.
Амброзія полинолиста розмножується лише насінням, яке утворюється у великій кількості. Невеликі рослини продукують 50-300 насінин, добре розвинені рослини можуть давати по 30-40 тис. насінин, а окремі екземпляри до 80-100 тис. насінин.
Від материнської рослини насіння може переноситися на значні відстані з водними потоками (талими водами навесні, по струмках, ярах, річках). Розповсюдженню бур’яну сприяють: вітер, транспорт (колеса автомашин, тракторів і інших транспортних засобів), взуття людей, до якого насіння прилипає разом із ґрунтом.
Належить до карантинних бур’янів, які завдають великої шкоди сільському господарств у та здоров’ю людини, заселяє сади, городи, узбіччя доріг, залізничні насипи, луки, пасовища, пустирі тощо.
Амброзія полинолиста привернула до себе увагу насамперед через здатність викликати низку алергічних реакцій, що негативно позначаються на здоров’ї значної частини населення. Пилок Ambrosia artemisiifolia визиває види алергій у період цвітіння через аерозольно-контактну взаємодію з організмами людей та тварин. Сукупність алергічних реакцій (амброзійний поліноз) проявляється у вигляді алергічного риніту, кон’юнктивіту зі сльозотечею та погіршенням зору, лихоманки, респіраторних розладів, астми з приступами задухи, атопічного дерматиту (екземи) зі свербежем окремо або у сукупності з різним степенем важкості та хронічними проявами. Дослідженнями з пилку амброзії виділено біля 22 алергенів, які викликають алергічні реакції у майже 95% амброзіо-чутливих людей.
Які ж шляхи вирішення проблеми? Автоматично понизити щільність зростання амброзії та вірогідність її розповсюдження допоможуть такі заходи, як збільшення відсотку площ газонів, створення доглянутих ландшафтів, якісна робота з окультурення територій, відповідальність землевласників за фітосанітарний стан територій, утилізація відходів, ліквідація стихійних сміттєзвалищ тощо.
На невеликих площах та присадибних ділянках амброзію потрібно прополювати і скошувати. Правда, після скошування вона інтенсивно відростає, тому процедуру проводять не менше 3-4 разів за літо. Можна також використовувати натрієву й амінну сіль (2-3 кг/га) в суміші з аміачною селітрою (10 кг/га) чи з сульфатом амонію.
Вирішальне значення для очищення полів від амброзії полинолистої мають агротехнічні методи боротьби: правильне чергування культур у сівозміні, обробка ґрунту, догляд за посівами, спрямований на зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті й запобігання повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю сільськогосподарських культур. На землях дуже засмічених амброзією, кращим заходом по очищенню ґрунту від запасів насіння є використання чистого пару, де, за правильного обробітку, засміченість бур’яном знижується на 70-80 %.
А на великих площах слід застосовувати гербіциди. Хімічний метод боротьби з амброзією є найбільш дієвим. Асортимент гербіцидів, що усувають даний карантинний вид, є досить широким. Вибір препарату здійснюють у залежності від культури та фази її розвитку.
