Голопристанський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про виселення та зняття з реєстрації колишнього члена сім’ї.
Голопристанський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги інформує про виселення та зняття з реєстрації колишнього члена сім’ї
До безоплатної правової допомоги часто звертаються з питаннями, пов’язаними з правом на житло. Досить поширеною є ситуація, коли подружжя проживало в квартирі, яка належить одному з них на праві приватної власності, а після розлучення постає питання виселення та зняття з реєстрації місця проживання особи, якій це житло не належить.
Після розірвання шлюбу власник може зіштовхнутися з рядом проблем, зокрема:
- колишній чоловік/дружина після розлучення переїхав жити в інше місце, проте не знявся з реєстрації добровільно;
- колишній член сім’ї виїхав на постійне місце проживання за кордон, не виписався з квартири, а на контакт не виходить;
- особа не проживає у житловому приміщенні колишнього партнера, проте наполягає на праві користування, адже прописана в ньому;
- особа продовжує проживати в житлі, яке належить колишньому та не бажає виїжджати.
Здавалося б правомочності власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, у тому числі нерухомим, не можуть бути обмежені. Більш того, факт реєстрації колишнього родича в житловому приміщенні може вплинути на можливість відчуження житла, адже покупець навряд чи захоче придбавати житло з прописаними в ньому сторонніми особами. Тоді чому ж особу так важко виселити та виписати?
Варто розрізняти поняття права власності на нерухоме майно та права на житло. Останнє гарантується та охороняється як національним так і міжнародним законодавством.
Конституція України у ст. 47 зазначає, що кожен має право на житло і ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.
Ч. 4-5 ст. 319 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Розглянемо алгоритм дій у різних ситуаціях, залежно від того чи проживає колишній член сім’ї у вашому житлі чи ні.
Що робити, якщо колишній після розлучення переїхав жити в інше місце, проте не знявся з реєстрації добровільно?
Судова практика містить різне формулювання позовних вимог у таких справах. Найбільш поширені:
- позов про усунення перешкод у здійсненні права у користуванні та розпорядженні майном та зняття з реєстрації місця проживання особи;
- позов про припинення права користування житловим приміщенням;
- позов про усунення перешкод у розпорядженні майном шляхом припинення права користування житловим приміщенням;
- позов про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення особи.
В обґрунтування позовних вимог: Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до ч. 1-2 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ч. 2 ст. 406 Цивільного кодексу України вказує, що сервітут (право обмеженого користування чужою нерухомістю не пов’язане з позбавленням власника нерухомого майна правомочностей права власності) може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.
Сучасна судова практика йде шляхом визнання факту припинення родинних відносин обставиною, яка має істотне значення для припинення сервітуту на вимогу власника. Тож після розлучення колишній чоловік чи дружина перестає бути членом сім’ї, відповідно втрачає право на сервітут.
Необхідні докази: документи, що підтверджують розірвання шлюбу; докази наявності в особи нового місця проживання; факти обстеження житла комунальними службами; докази фактичного звільнення житла; показання свідків.
Як діяти, якщо колишній продовжує проживати у вашому житлі та не бажає виселятися?
У такому випадку необхідно подавати позов про виселення особи. Нормативна база є аналогічною, проте у таких справах мають місце певні особливості, пов’язані з правом на житло. Виселити людину значно складніше ніж визнати особу, яка не проживає у житловому приміщенні, такою, що втратила право користування ним.
Так, остання судова практика зазначає, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм жилим приміщенням шляхом усунення перешкод у користуванні власністю, виселення та у разі необхідності, зняття особи з реєстраційного обліку, проте це право залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства.
Тому у даній категорії справ особливу увагу необхідно приділити доказам реальних перешкод у користуванні житловим приміщенням. Зокрема, серед доказів можуть бути:
- документи, що підтверджують розірвання шлюбу;
- докази несплати комунальних послуг колишнім членом сім’ї;
- звернення до правоохоронних органів;
- показання свідків;
- докази домашнього насилля, якщо таке має місце.
Як виписати з квартири колишнього члена сім’ї?
Для цього потрібно звернутися до Центру надання адміністративних послуг із такими документами:
- заявою про зняття з реєстрації місця проживання колишнього члена сім’ї;
- судовим рішенням про позбавлення права користування житловим приміщенням чи виселення;
- паспортом.
Рішення про зняття з реєстрації або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи приймається органом реєстрації у день звернення особи або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг.
Європейський суд з прав людини в одному із рішень визначив житло як поняття, що не обмежується приміщенням, в якому особа проживає на законних підставах або яке було у законному порядку встановлено, а залежить від фактичних обставин, а саме існування достатніх і тривалих зв’язків з конкретним місцем. Втрата житла будь-якою особою, на думку Європейського суду з прав людини, є крайньою формою втручання у право на житло.
Найпростішим та найшвидшим варіантом дії у таких справах є мирні домовленості з колишнім членом сім’ї. Якщо ж вони не діють, закон пропонує юридичні механізми вирішення проблеми проживання та реєстрації колишніх членів сім’ї в житлових приміщеннях, які є досить дієвими та ефективними.
За матеріалами сайту: https://legalaid.ua/ua/vyselennya-ta-znyattya-z-reyestracziyi-kolyshnogo-chlena-simyi/
Додатково нагадаємо, що: звернувшись до Голопристанського місцевого центру з надання БВПД громадяни мають можливість отримати правові консультації з будь-яких питань, допомогу в складанні документів процесуального характеру та скористатись послугами адвоката абсолютно безкоштовно. Роботу адвоката оплачує держава.
Також можна отримати безоплатну правову допомогу, зателефонуваши на безкоштовний номер системи БПД, поставивши запитання в месенджер сторінки Facebook, на Інстаграм-сторінці системи БПД, прочитавши правову інформацію на телеграм-каналі "Безоплатна правова допомога" та, обговоривши її у нашому чаті.
Голопристанський місцевий центр з надання
безоплатної вторинної правової допомоги
